Про київський “матч смерті”, мабуть чули усі, хто хоч трохи цікавиться футболом. Але мало кому відомо що і на західноукраїнських землях у ці важкі часи розвивався футбол. Центром тодішнього футбольного життя було місто Перемишль над Сяном.
1 вересня 1939 року Німеччина напала на Польщу, а за кілька днів радянські війська перейшли Збруч. Польща перестала існувати, польський уряд утік до Лондона. Кордон між Німеччиною та Радянським Союзом встановився по Сяну. Більша частина Перемишля опинилася під радянською окупацією, а Засяння – у складі Генерал-губернаторства з центром у Кракові (цю частину міста називали “Дойч-Пшемисль”).
Футбольна команда українського спортивного клубу Сян у Перемишлі
(джерело: https://audiovis.nac.gov.pl/obraz/190287/
При Українському Центральному комітеті (УЦК) у
Кракові (що його очолював тоді знаний географ, проф. В. Кубійович) засновано в 1940 році відділ
молоді, що значною мірою спричинилося до пожвавлення українського спортивного
життя в цілому тодішньому Генерал-губернаторстві. З ініціативи цього відділу в
Перемишлі було створено український спортивний клуб (УСК) “Сян”, навколо якого
гуртувалося спортивне життя Перемишля. Його діяльність стосувалася головно
футболу, як найпопулярнішого в ті часи виду спорту. Тоді ж на Засянні і була
створена українська футбольна дружина “Сян” .
Вже 14 квітня 1940 року на полі колишнього польського
футбольного клубу “Чувай” відбувся мач ФК “Сян” та німецькою дружиною “Греншуцу”.
Матч завершився перемогою українців 7:1.
Приблизно в той же час були організовані на
Перемишчині повітові (районні) волейбольні і футбольні змагання. У футбольній
першості Перемищини виступали: “Сян” Перемишль, “Степ” Бушковичі, “Лев”
Радимно, “Буревій” Сосниця і “Сокіл” Гнатковичі. Сян здобув першість повіту
випередивши “Степ” і “Буревій”.
Того ж року у Кракові організовано змагання
футбольних дружин за першість цілого Генерал-губернаторства за участю: “Сяну”,
“УСК Краків”, “Пролому” Пшеворськ”, “КЛК-Ярослав” і “Скали” з Ряшева. Окрім
цього “Сян” брав участь у розиграші за Чашу (кубок) Генерал-Губернаторства, до
участі в якому допущено лише 16 дружин з цілого Генерал-Губернаторства.
Дійшовши до фіналу “Сян” виїхав 13 грудня 1940 року до Варшави, щоби там на
колишньому полі “Легії” помірятися силами з німецьким “Г-Г Люфтваффе СФ
Окєнце”. В морозний день на засніженому полі українці поступилися німецьким
льотчикам 1:2. Проте німецька преса була повна похвал для “українців з
Перемишля” як за саму гру “Сяну”, так і за його спортову поставу.
Весняний футбольний сезон 1941 року “Сян” започаткував
участю у турнірі з нагоди Зелених свят у Кракові, маючи своїми противниками: “УСК-Краків”,
“СС унд Поліцай Норд СФ” і “Герес СФ”. Українці здобули перемогу в цьому
турнірі. Надзвичайно цінні відгуки преси “Сян” оправдав тиждень по тому,
перегравши збірну “Вермахту ГГ”, у якій виступали кращі футболісти Відня.
Рахунок 3:2 на користь “Сяну” говорить сам за себе. Цього ж року “Сян” знову
виграв українську першість Генерал-Губернаторства, перемігши “КЛК Ярослав” 12:0
за сумою двох матчів. Це були останні змагання “Сяну” перед німецьким наступом
на схід.
Незважаючи на різні перешкоди 30 червня 1941 року
відбувся історичний матч у Перемишлі поміж “Сяном-Засяння” і “Сяном-Княжий
город”, який завершився перемогою “Сяну-Засяння” з рахунком 1:2. Тодішній
голова УСК “Сян” Євген Зиблікевич сердечно привітав обидві дружини, дякуючи за
дотримання вірності українській ідеї та футболу.
Після дворічної перерви “Сян” відновив спортивні
зв’язки зі Львовом, головно з львівською “Україною”. За час від осені 1941 до
пізньої весни 1942 “Сян” брав участь лише в трьох змаганнях з чужими дружинами.
Це були матчі зі збірною Кракова, де виступали колишні вищолігові футболісти
Польщі. Саме запрошення “Сяну” на ці змагання та їх результат 4:3 на його
користь можна вважати одним з найбільших спортивних успіхів.
Зустріч у травні 1942 року в присутності біля 5000
глядачів з італійською військовою дружиною принесла “Сянові” перемогу 8:1, а
чергова гра з командою вермахту 6:2 була останньою із серії ігор “Сяну” з німецькими
чи італійськими військовими.
Кілька товариських зустрічей “Сяну” з львівською
“Україною” восени 1942 в Перемишлі й у Львові проходили зі змінним успіхом. Із
п’яти матчів, проведених в тому часі “Сян” виграв три і програв дві (загальне
відношення забитих і пропущених м’ячів 17:15 на користь “Сяну”).
Окрім футболу активно проводилися у ці важкі часи
змагання з інших видів спорту: легкої атлетики, плавання, відбиванки
(волейболу), кошиківки (баскетболу), настільного тенісу, лижного спорту
(лещетарства), шахів та боксу. Але про це у подальших розвідках.
Немає коментарів:
Дописати коментар