З кооперативного і економічного руху в Добромильщині.

Добромильський повіт як один з “окраїнних” західних повітів відчуває на всіх полях силу напору сусіда. В багатьох селах паралізують “культуртрегерську” роботу “Домів людових”, “Кулек” і “Стшельцуф”, наші “Просвіти”, котрі незважаючи на господарську скруту, проявляють оживлену діяльність (щоправда не всі в повіті). Де “Просвіти” нема, або розв’язано, там цю роботу мусить, крім своїх завдань виконувати Кооператива, чи кружок “Сільського Господаря”, щоби видобути село з нетрів темноти і економічного занепаду. Велику роль в тім відіграють організовувані свата, котрі, роблені з певним планом, піддержують село в подальшій його праці.

Кооперативне свято в селі Трушевичах Добромильського повіту

Початок до таких свят зробила кооператива і кружок “Сільського Господаря” в Трушевичах дня 21.VI.1931. По Службі Божій, відправив парох о. декан Йосиф Маринович панахиду за померлих членів тих установ, по котрій відбулася під голим небом святочна академія, організована самими селянами, пройшла вона величаво і є доказом, як наше селянство при добрім проводі уміє і потрафить працювати. Промова Гриця Богоноса чи Івана Уляновського це зразок краснорічивости нашого селянина. Гриць Богоніс, справник кооперативи, представив заслуги цілого села, а головно тих працівників, котрі в кількалітній своїй праці мають за собою гарні висліди а це: “Дім Народний”, Молочарню, Кооперативу, дахівкарню, цегольню, опіка над могилою в честь полеглих Стрільців, склеп, касу і інше. Ось дорібок на який нині з гордістю дивляться ті, котрі своєю муравлиною працею спричинились до цього. Зокрема підніс заслугу 10-літньої праці о. декана Й. Мариновича. Деклямації Бахівської А., Кузьмяка Федя і Гнатовського Миколи, реферат Івана Уляновського (прекрасний, на підставі приповідок народніх про кооперацію) і кінцева промова о декана Мариновича, закінчили академію. По академії відбулася на вільному воздусі вистава, підготована місцевим аматорським гуртком. Вистава складалася з двох сценічних образків з кооперативного життя “Перший почин” і “Замість горівки”. Свято зробило гарне вражіння, а заслуга в тому, крім наведених ще Андрія Якимця, Федя Бахівського, Миколи Гірника і інших селян.

Дня 28. VI. відбулося таке ж свято у Війську. По Службі Божій і панахиді відбулась в Народному Домі святочна академія. Чудові наші пісні у виконанні знаного місцевого мішаного хору під диригуванням п. д-ра Осипа Менцінського, причинились до звеличання свята. Декламація Івана Турчинського і реферат Івана Уляновського (з Трушевич) та промова о. декана Мариновича, закінчили це свято, яке зробило незатерте враження на численно зібранихучасників .

Дня 12. VII. відбулося повітове свято “Сільського Господаря” і Кооператива в Добромилі. По Службі Божій відбулося посвячення льокалю складниці О. С. У. Кооператив, якого доконав о. декан Й. Маринович в асисті оо. Федеркевича і Бурого. Відтак відбулася академія на площі Народного Дому, як на гарячий липневий день численна. Промовляв п. посол В. Загайкевич про значіння кооперації для малоземельного хлібороба. Продукції хору з Війська під диригуванням п. д-ра О. Менцінського, а особливо остання благальна пісня “Всесильний Боже” – Кишакевича “...Сорок мільйонів... в цей час руїни... несе благальний спів”... зробила могутнє враження. Декламація Івана Турчинського (з Війська), рефератів Уляновського (з Трушевич) і промова о. декана Мариновича, в котрій закликував до щоденної жертвенної праці для села, закінчила це свято.

Усі свята випали дуже гарно і слід би ще організовувати такі свята по інших селах, бо вони спричинюються до скріплення свідомості, а вслід за цим до економічного поступу села.

Папортно, повіт Добромиль.

Село ІІапортно знане в бувальщині нашого народу з патріотизмом. Повно тут пам’яток з давно минулого. В наших часах голосне численними процесами, бо повоєнне зіпсуття не минуло й того села. Відраднішою появою є розвиток реліґійного та народного життя під теперішню пору, відновлено церкву, засновано “Апостольство Молитви”, “Кружок Мар. Союза”, “Марійську. Дружину”, Кооперативу, три бібліотеки які об’єднують побіч жіноцтва й молоді найчільніших громадян. Духовні вправи, обходи, відчити та читання часописів, освідомлюють парохію в католицькім та народнім дусі.

Дня 28. VI. с. р. відбулося тут гарне ювілейне Свято з нагоди 1500-ліття Ефеського Собору та відкриття парохіяльної читальні ім. Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії і кружка “Сільського Господаря”. В програму входили : Св. Причастя, віднова присяги членів Марійських організацій та святочний ранок. Богослуження та науки голосив Всч. о. Бурий з Макови і місцевий о. парох.

Пацлавська Кальварія, повіт Добромиль.

В днях від 18 до 20 червня відбувся на Пацлавській Кальварії традиційний відпуст Найсвятішого Ісусового Серця та Страдальної Богоматері. Вершком торжества був обхід “Хрестної Дороги”, взірцево ведений через Виспр. о. декана Й. Мариновича і інших отців. Хто бував тут давніше, не може не зауважити зміни на краще а головне, те, що під теперішню пору весь відпустовий рух зосереджується біля нашої Церкви. Це без сумніву “Мати українського Краю" притягає туди своїх діток. Найповажніші селяни порушені до сліз, з одушевленням висказуються про науки оголошені на св. Горі о. Деканом Й. Мариновичом, що від них “мури дрожать”. Хто хоч раз чував ці по-мистецьки вплетені до Страстей Христових і Богоматері приміри, цей певно прийде тут ще не раз. 

Джерело:  газета "Бескид"  від 9 серпня 1931.