ПРО СКУЛЬПТУРИ НА ФАСАДІ ГОЛОВНОГО КОРПУСУ ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Проект оздоблення будівлі Галицького сейму викликав значні контраверсії. Попередні архітектурні плани передбачали, що на аттику головного фасаду буде розміщена скульптурна група. Нижче, над головним карнизом – чотири статуї, дві групи скульптур обабіч головного входу, та дві групи у сходовій клітці – по обидва боки від входу до зали засідань. Крім цього, сама зала засідань сейму мала бути прикрашена скульптурами, які мали стояти в спеціально виготовлених для цього нішах.

Для окреслення тематики цих скульптур Крайовий виділ створив спеціальну комісію. Вона зібралася під головуванням віце-маршалка сейму Октава Петруського у такому складі: Юліуш Ґохберґер, д-р Войцех Кентшинський (тогочасний директор закладу імені Оссолінських), д-р Ксаверій Ліске, д-р. Антоній Малецький, д-р. Роман Пілат, Генрик Родаковський, д-р. Ісидор Шараневич, Юліан Захаревич. Ця комісія запропонувала таку тематику скульптур:

·        на аттику скульптурна група “Законодавство, яке бере в опіку Польщу і Русь;

·        нижче на карнизі фігури, які уособлювали “Мудрість”, “Віру”, “Любов до Вітчизни” і “Пожертву” (або “Справедливість”);

·        обабіч головного входу – скульптурні групи “Освіта” і “Праця”;

·        у сходовій клітці – скульптури “Воля” і “Єдність”.

"Львівська" комісія для сульптурного оформлення будівлі сейму

Однак, оскільки питання скульптурного оздоблення будівлі сейму мало для Крайового виділу виняткове значення, ці плани з метою консультації вислали до Краківської академії мистецтв. Однак, у Кракові появилася зовсім інша концепція скульптурного оформлення будівлі. Остаточно з цією метою там створили нову комісію з представників мистецьких середовищ Кракова і Львова у такому складі: Октав Петруський, Юліуш Ґохберґер, д-р Ксаверій Ліске, д-р Антоній Малецький, д-р Роман Пілат, д-р Юзеф Верещинський, д-р Юзеф Шуйський, д-р Юзеф Лепковський, д-р Францішек Пекосінський. Ця комісія запропонувала дещо інший вигляд скульптурного оформлення:

·        на аттику: скульптурна група “Геній Вітчизни”, який поширює свою опіку на Галичину з Великим Краківським князівством, які символізували жіноча фігура – Вісла і чоловіча – Дністер;

·        нижче на карнизі – чотири постаті, які символізують Правду, Любов, Віру і Справедливість;

·        обабіч головного входу дві скульптурні групи: “Освіта” і “Праця”;

·        у сходовій клітці – чотири скульптури володарів Польщі і Русі у двох парах: Мєшко І і Казимир Великий та Володимир Великий і Ярослав Мудрий.

"Краківська" комісія для сульптурного оформлення будівлі сейму

Заплановані скульптури згодом унаслідок конкурсу – з якого з самого початку виключили іноземних митців, були замовлені у відомих тогочасних скульпторів. Група на аттику та групи при вході – у Теодора Риґера, “Любов” і “Справедливість” та постаті чотирьох володарів у Зигмунда Трембецького, а “Правда” і “Віра” – у Фелікса Микульського.

Автори скульптур у будівлі сейму

Приступаючи власне до будівельних робіт, передбачалося, що вони будуть завершені влітку 1880 р. Для того також запланували візит до сеймової будівлі цісаря Франца Йосифа, який у вересні цього ж року відвідав Галичину. Однак, будівельні роботи тривали з певним запізненням, тому монарх відвідав ще не повністю закінчену будову. Завдяки цьому візиту львів’яни змогли побачити фасад будівлі ще перед завершенням робіт, адже зі сторони Єзуїтського парку тимчасово розібрали риштування, а на фасаді, на місці майбутніх скульптур встановили їхні муляжі, виготовлені з картону.

 

 

1.       Мудрий М. Будівля Галицького сейму: амбіції, можливості, смисли // Вісник Львівського університету. Серія історична. 2016. Спецвипуск. С. 152–166.

2.       Радковець П. Історія Галицького крайового Сейму або як у Львові діяв найвищий законодавчий орган Галичини https://tvoemisto.tv/uk/opinions/140037-galytskyy-seym

3.       Starzyński P. Budowa gmachu Sejmu Krajowego we Lwowie w latach 1877–1881 // Lwów: miasto – społeczeństwo – kultura / Studia z dziejów Lwowa pod red. H. W. Żalińskiego i K. Karolczaka. Kraków, 1998. T. II. S. 133–136.

4.       Szuro S. Powstanie gmachu Sejmu Krajowego we Lwowie (budynek obecnego Uniwersytetu Lwowskiego) // Studia Polsko-Ukraińskie / Południowo-Wschodni Instytut Naukowy w Przemyślu. 2006. T. 1. S. 135–143.