Проект оздоблення
будівлі Галицького сейму викликав значні контраверсії. Попередні архітектурні
плани передбачали, що на аттику головного фасаду буде розміщена скульптурна
група. Нижче, над головним карнизом – чотири статуї, дві групи скульптур обабіч
головного входу, та дві групи у сходовій клітці – по обидва боки від входу до
зали засідань. Крім цього, сама зала засідань сейму мала бути прикрашена
скульптурами, які мали стояти в спеціально виготовлених для цього нішах.
Для окреслення
тематики цих скульптур Крайовий виділ створив спеціальну комісію. Вона
зібралася під головуванням віце-маршалка сейму Октава Петруського у такому
складі: Юліуш Ґохберґер, д-р Войцех Кентшинський (тогочасний директор закладу
імені Оссолінських), д-р Ксаверій Ліске, д-р. Антоній Малецький, д-р. Роман
Пілат, Генрик Родаковський, д-р. Ісидор Шараневич, Юліан Захаревич. Ця комісія
запропонувала таку тематику скульптур:
·
на аттику
скульптурна група “Законодавство, яке бере в опіку Польщу і Русь;
·
нижче на карнизі
фігури, які уособлювали “Мудрість”, “Віру”, “Любов до Вітчизни” і “Пожертву” (або
“Справедливість”);
·
обабіч головного
входу – скульптурні групи “Освіта” і “Праця”;
·
у сходовій клітці
– скульптури “Воля” і “Єдність”.
"Львівська" комісія для сульптурного оформлення будівлі сейму
Однак, оскільки питання скульптурного оздоблення будівлі сейму мало для Крайового виділу виняткове значення, ці плани з метою консультації вислали до Краківської академії мистецтв. Однак, у Кракові появилася зовсім інша концепція скульптурного оформлення будівлі. Остаточно з цією метою там створили нову комісію з представників мистецьких середовищ Кракова і Львова у такому складі: Октав Петруський, Юліуш Ґохберґер, д-р Ксаверій Ліске, д-р Антоній Малецький, д-р Роман Пілат, д-р Юзеф Верещинський, д-р Юзеф Шуйський, д-р Юзеф Лепковський, д-р Францішек Пекосінський. Ця комісія запропонувала дещо інший вигляд скульптурного оформлення:
·
на аттику:
скульптурна група “Геній Вітчизни”, який поширює свою опіку на Галичину з
Великим Краківським князівством, які символізували жіноча фігура – Вісла і
чоловіча – Дністер;
·
нижче на карнизі
– чотири постаті, які символізують Правду, Любов, Віру і Справедливість;
·
обабіч головного
входу дві скульптурні групи: “Освіта” і “Праця”;
·
у сходовій клітці
– чотири скульптури володарів Польщі і Русі у двох парах: Мєшко І і Казимир
Великий та Володимир Великий і Ярослав Мудрий.
"Краківська" комісія для сульптурного оформлення будівлі сейму
Заплановані скульптури згодом унаслідок конкурсу – з якого з самого початку виключили іноземних митців, були замовлені у відомих тогочасних скульпторів. Група на аттику та групи при вході – у Теодора Риґера, “Любов” і “Справедливість” та постаті чотирьох володарів у Зигмунда Трембецького, а “Правда” і “Віра” – у Фелікса Микульського.
Приступаючи власне до будівельних робіт,
передбачалося, що вони будуть завершені влітку 1880 р. Для того також
запланували візит до сеймової будівлі цісаря Франца Йосифа, який у вересні
цього ж року відвідав Галичину. Однак, будівельні роботи тривали з певним
запізненням, тому монарх відвідав ще не повністю закінчену будову. Завдяки
цьому візиту львів’яни змогли побачити фасад будівлі ще перед завершенням
робіт, адже зі сторони Єзуїтського парку тимчасово розібрали риштування, а на
фасаді, на місці майбутніх скульптур встановили їхні муляжі, виготовлені з
картону.
1. Мудрий М. Будівля Галицького сейму: амбіції, можливості, смисли // Вісник
Львівського університету. Серія історична. 2016. Спецвипуск. С. 152–166.
2. Радковець П. Історія Галицького крайового Сейму або як у Львові діяв найвищий
законодавчий орган Галичини https://tvoemisto.tv/uk/opinions/140037-galytskyy-seym
3. Starzyński P. Budowa gmachu
Sejmu Krajowego we Lwowie w latach 1877–1881 // Lwów: miasto – społeczeństwo – kultura /
Studia z dziejów Lwowa pod red. H. W. Żalińskiego i K. Karolczaka. Kraków, 1998. T. II. S.
133–136.
4. Szuro S. Powstanie gmachu
Sejmu Krajowego we
Lwowie (budynek obecnego Uniwersytetu Lwowskiego) // Studia Polsko-Ukraińskie /
Południowo-Wschodni Instytut Naukowy w Przemyślu. 2006. T. 1. S. 135–143.



Немає коментарів:
Дописати коментар